Поки ЛНУ імені Івана Франка завмер у передвиборчому штормі, за лаштунками продовжуються тихі, але дуже гучні за наслідками оборудки. Головні дійові особи – знайомі постаті з ректорських кулуарів: проректор Віталій Кухарський та викладачка Ольга Осередчук.

За даними з внутрішніх джерел, ця пара нібито «винайшла» ефективну схему освоєння міжнародних грантів, яка вже принесла їм понад 4 мільйони 200 тисяч гривень. У той час, як університетський колектив, залучений до міжнародних проєктів, не отримав від цих коштів жодної копійки.

Як це працює?

Формально — абсолютно легально. Ольга Осередчук, яка за фахом є історикинею, несподівано перетворюється на ФОП з основним видом діяльності: «Комп’ютерне програмування». Саме на її рахунки йдуть грантові кошти, які партнери призначають громадській організації «Лабораторія Ідей» — структурі, співзасновником якої є проректор Кухарський.

Тож кошти, які мали б піти на розвиток університетських проєктів, обладнання, підтримку досліджень та винагороди викладачам — осідають у приватних кишенях. Серед бенефіціарів оборудки, за інформацією джерел, також фігурує Михайло Винницький — впливова фігура в академічних колах.

Риторика змін, що живиться старими схемами

«Лабораторія Ідей» гарно звучить у звітах. Та за ширмою модернізацій, інтеграцій і гучних слів ховається банальна конвертація репутації у готівку. І це — на фоні загального зубожіння викладацького корпусу, недофінансування наукових досліджень і зростання недовіри до прозорості вишу.

Чому це важливо саме зараз?

Університет переживає період глибоких змін — грядуть вибори ректора. Історія з Віталькою і Ольгою — не просто анекдот з коридорів гуманітарного корпусу. Це лакмусова стрічка, яка демонструє: поки одні борються за владу, інші непогано на цьому заробляють. І якщо подібні схеми залишаться без уваги, то жодні вибори не принесуть системної зміни.

Франковий вибір

Чи матимуть цю справу продовження? Чи буде внутрішнє розслідування? Чи хоча б публічна позиція від адміністрації університету? Поки що – тиша. І тільки викладачі, аспіранти та студенти задають запитання, які залишаються без відповідей.

Прозорість — це не гасло, а практика. І сьогодні вона потрібна ЛНУ імені Івана Франка більше, ніж коли-небудь.