Щороку, 8 серпня, відзначається професійне свято тих, хто забезпечує комунікацію між усіма військовими підрозділами та захищає дані українських захисників від очей і вух ворога – День військ зв’язку та кібербезпеки Збройних сил України.

Як минулого року зазначав президент України Володимир Зеленський, завдяки злагодженості та високому рівню підготовки фахівців зв’язку на початку великої війни вдалося втримати й налагодити систему бойового управління військовими частинами та підрозділами українських військ.

Водночас їхня діяльність не є публічною, оскільки від безпеки та стійкості зв’язку військових залежить загальна робота Сил оборони.

Про те, чим займаються українські зв’язківці, як відбувається прослуховування ворога та які навички треба мати, щоб приєднатися до військ зв’язку ЗСУ – читайте далі.

Чим займаються війська зв’язку ЗСУ

Серед головних завдань військових-зв’язківців є забезпечення спроможності Збройних сил України здійснювати бойову діяльність, координувати дії різних підрозділів, забезпечувати їхній постійний зв’язок, а також канали зв’язку для підтримання боєготовності та можливості оперативного реагування.

Не менш важливим є забезпечення керування військами на різних рівнях, яке надається зв’язківцями.

Сьогодні ж, в умовах війни високої інтенсивності та за часів, коли технології швидко розвиваються, зв’язківцям потрібно не лише забезпечувати якісний, оперативний та сталий зв’язок між військами, а й адаптуватися до сучасних вимог у техніці та ще й протидіяти спробам ворога зіпсувати цей зв’язок.

Офіцер-зв’язківець із 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (ОЄБр) із позивним Alex у коментарі зазначив, що війська зв’язку є нервовою системою Збройних сил.

“Ми тут між собою називаємо окремі військові частини організмами. Так от, зв’язок між ними – це взаємодія, нервова система. Це те, що робить війська військами. Передання інформації, командування, планування. Якщо ЗСУ – це організм, то війська зв’язку – це нервова система”, – пояснює він.

Окремо варто сказати і про кібербезпеку в питаннях зв’язку, а саме про протидію спробам ворога атакувати українські вебресурси, а також здійснення кібератак на портали противника. Завдяки цим діям українська сторона може дестабілізувати функціонування окремих установ чи галузей у РФ.

Іншим прикладом може бути отримання доступу до прихованих даних противника, що дасть Україні перевагу в тих чи інших галузях. І від цього українській стороні теж потрібно захищатися.

Як розповідає начальник відділення пункту управління системою зв’язку та інформаційних систем Микола Симончук, йдеться про досить очевидні речі навіть для цивільних людей.

“Великі корпорації, фірми, вони теж цим займаються, коли намагаються захистити свою інформацію. Це звичайна конкуренція. Так само і в армії, йдеться про використання захищених мереж, комплексного захисту інформаційної системи тощо”, – пояснює він.

Перехоплення розмов

Одним із публічних проявів роботи зв’язківців є перехоплення розмов окупантів, яких за понад два роки великої війни вже чуло чимало українців. У них росіяни часто скаржаться на свій моральний стан, забезпечення, на великі втрати в підрозділах чи погане ставлення з боку командування.

Іноді росіяни навіть вихваляються рідним і близьким у тому, як скоювали воєнні злочини на території України.

Водночас, як пояснює офіцер-зв’язківець із 68 ОЄБр, більшість подібних розмов окупантів стають загальновідомими саме завдяки тому, що спілкування відбувається через незахищені канали, найчастіше це звичайний стільниковий зв’язок – GSM.

“Це відкритий зв’язок, GSM, він перехоплюється на раз-два”, – пояснює він.

За словами зв’язківця з позивним Alex, деякі бригади для додаткової безпеки використовують власні базові станції для мобільного зв’язку. У самій фронтовій зоні на 7-8 км, каже Alex, GSM взагалі немає.

“Але якщо ви свій GSM розгортаєте поблизу з лінією зіткнення, то автоматично, якщо противник вмикає GSM-давач і шукає соту (стільник, або сота – площа, яку покриває один приймач мережі стільникового зв’язку, – Ред.), він її знаходить. Її вже підхоплює сам передавач… і там уже справа техніки, щоб розшифрувати ті дані росіян”, – розповідає військовий.

Офіцер-зв’язківець каже, що GSM не є ані кодованим, ані шифрованим каналом.

Захист зв’язку

Зі свого боку українські війська намагаються зробити все, щоб їхні дані були додатково захищені серед командування, коли ж рядовий чи молодший офіцерський склад просто не має інформації, яка могла б мати стратегічний рівень.

Як розповідає Alex, сьогодні для зв’язку в українській армії використовують алгоритм шифрування AES-256 (Advanced Encryption Standard), який вважається одним із найнадійніших стандартів. Цей самий метод використовують, наприклад, у банківських установах.

Але, крім шифрування самого зв’язку, у безпосередній комунікації між військовими є команди прихованого управління військами. Це використовується, якщо є ризик того, що противник отримав доступ до радіостанції і канал зв’язку був скомпрометований.

У таких випадках у кожному підрозділі на етапі планування узгоджуються кодові назви тих чи інших позицій, кодові відповідності до тих чи інших дій і команд.

Водночас задля більшої безпеки особового складу, каже зв’язківець із 68 ОЄБр, офіцерський і сержантський склад узагалі не використовують канали відкритого зв’язку. У солдатів, продовжує він, “телефон не відбереш”, а тому для них відбувається базовий екскурс у питаннях цифрової гігієни та безпеки зв’язку.

“Це може бути увімкнення на телефоні авіарежиму, вимкнення розпізнавання вашої геолокації. Можна і без цього, але є нюанси”, – пояснює він.

За його словами, ворог може використовувати засоби, завдяки яким перенаправляє GSM з українських базових станцій на російські прилади, через що можуть виникнути проблеми з безпекою через стільниковий зв’язок у солдатів.

Водночас відстеження позицій противника через стільниковий телефон уже не настільки актуальне, оскільки розвідку значно ефективніше здійснюють інші засоби розвідки, як, наприклад, безпілотники.

Необхідні навички для служби у військах зв’язку ЗСУ

Як пояснює офіцер-зв’язківець Alex, якщо мати бажання, то будь-яких навичок у роботі зі зв’язком можна навчитися. Водночас, продовжує він, бажано мати вищу технічну освіту, щоб розуміти, наприклад, як працюють ті чи інші закони фізики.

“Якщо технічну освіту маєш, все інше – то справа часу й техніки. Аби бажання було”, – зазначає він.

Alex додає, що зі спеціальностями у сфері IT або, наприклад, телекомунікацій, військовим-зв’язківцем можна стати простіше.

До того ж, резюмує він, ця спеціальність має неабияке значення для майбутнього України, оскільки армія після війни вийде значно модернізованішою, а особовий склад матиме нові навички, які згодом зможе використати в цивільному житті.

Якщо ж говорити про стресостійкість чи фізичну підготовку, то ці вимоги не надто відрізняються від інших військових спеціальностей.

Служба зв’язківців на фронті

Офіцер Микола Симончук служить у військах зв’язку з 2015 року. За час своєї служби він не раз опинявся безпосередньо в зоні бойових дій. Як розповідає він, найбільше йому запам’ятався початок повномасштабної війни та оборона Києва.

“Ще я був в Авдіївці. Там мені запам’ятався ракетний удар по території військової частини, де я був. Були загиблі й поранені. Також на Донеччині був обстріл і мінометний, і зі стрілецької зброї”, – розповідає він.

Водночас через ризики втратити захист на передовій, каже Симончук, особовий склад вміє не лише працювати зі зв’язком, а й виконувати функції інших підрозділів.

“Коли розпочалася війна, всі завдання зводилися до того, щоб не допустити противника на територію частини. Усі були задіяні. Тож військові-зв’язківці теж вміють працювати зі стрілецькою зброєю та виконувати інші бойові завдання”, – додає він.

Командування ССО про важливість захисту

На сьогодні Збройні сили України є одними з найбільш підготовлених у світі за своїм рівнем. Вони завдяки сучасному оснащенню та досвіду протидії агресії РФ розвинули систему захисту даних і протидії кібератакам, що дозволяє їм залишатися на крок попереду.

Як повідомив командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ Віктор Хоренко, підрозділи ССО продовжують вивчати і впроваджувати нові методи протидії ворогу.

“Зараз триває активна фаза навчання. Ми працюємо над новими методами, вивчаємо досвід партнерів та впроваджуємо його у свої підрозділи”, – розповів він.

Нагадаємо, що війська зв’язку та кібербезпеки ЗСУ є невіддільною частиною армії України, яка грає ключову роль у забезпеченні зв’язку та захисту даних від ворожих дій.