Уряд України офіційно завершив реструктуризацію інструментів GDP-warrants — цінних паперів, виплати за якими залежать від темпів зростання економіки. Рішення ухвалили після багатомісячних консультацій з найбільшими тримачами паперів, які представляли понад 70% їхнього обсягу.
GDP-warrants були випущені ще у 2015 році в межах реструктуризації державного боргу після економічної кризи. Їхня логіка була простою: виплати інвесторам здійснюються лише тоді, коли економіка України зростає швидше певного порога. Після відновлення економіки у 2023–2024 роках потенційні виплати стали суттєвими, тому уряд вирішив оновити умови.
Що змінилося?
Оновлений механізм передбачає:
- перенесення виплат на більш пізні строки;
- встановлення «стелі» виплат незалежно від темпів зростання ВВП;
- зниження чутливості паперів до економічних коливань.
«Це win-win рішення: інвестори отримують передбачуваність, ми — зниження боргового навантаження у критичний період», — заявив Міністр фінансів України.
Як відреагували інвестори?
Професійні учасники ринку загалом позитивно сприйняли оновлену структуру. Аналітики JP Morgan назвали угоду «прагматичним рішенням на тлі невизначеної глобальної економічної ситуації». За їхніми оцінками, ризик для бюджету у 2026–2030 роках суттєво знижується.
Водночас деякі фонди наголошують на тому, що Україна зберегла репутацію передбачуваного партнера, який відкрито веде діалог із ринком навіть у кризові періоди.
Що отримала Україна?
Реструктуризація дозволить знизити потенційні виплати протягом наступних років та спрямувати вивільнені кошти на відбудову інфраструктури. За оцінками уряду, оновлений формат дозволяє уникнути пікових виплат, які могли б створити тиск на бюджет у період економічного відновлення.
«Ми отримали інструмент, який працює на відновлення, а не проти нього», — зазначають в Мінфіні.
Таким чином, реструктуризація GDP-warrants стала одним із найважливіших фінансових рішень цього року. Вона наближує Україну до фінансової стійкості та повернення на міжнародні ринки капіталу.