Новий закон про мобілізацію. Чого чекати чоловікам?

Мобілізація в Україні — нові правила та відповідальність

Нова законодавча ініціатива

Український парламент прийняв у другому читанні закон про мобілізацію, який набуде чинності за місяць після підписання головою Верховної Ради та президентом країни. Зміни у законі вводять нові правила та відповідальність для громадян стосовно військової служби та обліку.

Важливі нововведення та основні положення закону

У новому законі встановлено, що чоловіки віком від 18 до 60 років повинні протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі або в електронному кабінеті призовника. Також передбачається можливість проходження базового військового вишколу під час навчання в університетах або в тренувальних центрах Збройних Сил. Значний штраф у розмірі від 17 до 22 тисяч гривень передбачено за ухиляння від мобілізації. Передбачається можливість проходження військової служби для осіб, засуджених за нетяжкі злочини, а також уточнюється перелік осіб, які підпадають під бронювання від військової служби.

Ось ключові зміни, внесені в закон про мобілізацію:

1. Базовий військовий вишкіл: Замість строкової служби вводиться поняття базової військової підготовки, яку можна пройти під час навчання у вишах або тренувальних центрах ЗСУ. Ця підготовка стартує з 1 вересня 2025 року.
2. Штрафи за ухилення: Значно підвищені штрафи для фізичних осіб за ухилення від мобілізації — від 17 до 22 тисяч гривень. Також впроваджено можливість звертатися до поліції та суду щодо ухилення від мобілізації.
3. Обов’язкове оновлення облікових даних: Чоловіки у віці від 18 до 60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг або в електронному кабінеті призовника.
4. Бронь від мобілізації: Деякі категорії громадян, такі як співробітники правоохоронних органів, депутати, керівники міністерств і т.д., можуть отримати право на бронь від мобілізації.
5. Контроль за ухиленням: Вводяться нові механізми контролю за ухиленням від мобілізації, зокрема шляхом звернення до поліції та суду.
6. Право на відпочинок: Визначено, що всі мобілізовані мають право на відпочинок, а також передбачено надбавку для військових на передовій.
7. Нові вимоги до службовців: Громадяни, які не пройшли військову службу чи базовий військовий вишкіл, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.

Ці зміни мають на меті покращення системи мобілізації та забезпечення ефективної мобілізаційної політики в умовах загрози національній безпеці.

Оцінка експертів

Експерти вважають, що новий закон про мобілізацію є кроком у напрямку систематизації та регулювання військових процесів в Україні. Він надає більше прав та гарантій для військовослужбовців, а також збільшує відповідальність громадян перед державою у справі оборони країни.

Довгий шлях до прийняття нового закону

Дискусії навколо законопроєкту про мобілізацію тривали вже з грудня попереднього року. Після першого читання 7 лютого, проєкт потребував додаткових уточнень, які були внесені внаслідок подання понад 4 тисяч поправок. До голосування в парламенті підготовка закону зайняла практично 2 місяці, і воно відбулося під глибокою ніччю.

Під час голосування

Під час голосування за закон в парламенті присутні були голова Верховної Ради Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров. Проте жодних офіційних заяв вони не робили під час сесій. Генерал Юрій Содоль, командувач Об’єднаних Сил, звернув увагу на критичність ситуації з особовим складом та необхідність додаткових заходів для підтримки оборони країни.

Хоча тема мобілізації є складною та неоднозначною для суспільства, новий закон про мобілізацію в Україні відображає спробу удосконалення та реформування системи військової служби. Він надає більше прозорості та правової впевненості для громадян країни у справі захисту нації.

Юридичні прогалини

Закон про мобілізацію, прийнятий парламентом, насправді містить низку сумнівних положень, які з погляду конституційності викликають певні питання. Серед цих положень — вилучення норми про строки демобілізації, право перекомісії для інвалідів II та III груп, розширення повноважень ТЦК та відсутність захисту персональної інформації військовозобов’язаних при її передачі. Юрист міжнародної компанії Quantum Attorneys Дмитро Єфременко вважає, що ці проблеми не можна ігнорувати, оскільки вони матимуть великий вплив на суспільство.

Відповідно до закону, особи з інвалідністю, батьки трьох або більше дітей, якщо вони не мають боргів з аліментів, батьки, які самостійно виховують дитину, усиновлювачі, опікуни, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти, звільняються від мобілізації. Крім того, право на бронь можуть отримати співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники, керівники міністерств, заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади.

Студенти денної форми навчання, наукові працівники та викладачі звільнені від призову. Громадяни з інвалідністю, які пройшли базову військову підготовку, підлягають мобілізації виключно за власним бажанням.

Замість цього, закон передбачає ухвалення надбавки для військових на передовій та розробку законопроєкту про ротацію. Також уряд повинен розробити законопроєкт щодо демобілізації. Коментуючи відсутність положень про демобілізацію, політолог та доброволець військовий Кирило Сазонов вважає, що це не влаштовує військових, оскільки вони потребують відпочинку.